ВІРТУАЛЬНИЙ ВИМІР ВИКЛАДАННЯ В УНІВЕРСИТЕТІ

Автор(и)

  • Jolanta Skubisz Akademia Humanistyczno-Ekonomiczna

DOI:

https://doi.org/10.35619/iiu.v1i12.300

Ключові слова:

кіберпростір, освітній простір, віддалене навчання, дистанційна робота, онлайн-навчання

Анотація

Стаття є спробою представити сучасні дилеми та проблеми дидактики й освіти в університеті в умовах дистанційного навчання, дистанційної роботи та практики викладання. Показано, що використання електронного середовища насамперед для дидактики змінює сучасний дидактичний процес, який пов'язаний з появою нових форм спілкування в академічному середовищі, які багато в чому відрізняються від фізичного світу. Йдеться не стільки про розширення чи доповнення традиційної дидактики та освіти, що проводяться у фізичному просторі, скільки про перенесення їх в альтернативний електронний простір. Перевагам та недолікам дистанційного навчання приділялося достатньо уваги. Однак відповідний підхід враховує низку провідних основ дистанційного навчання, тобто віртуальну студентську зону, віртуальну лекторську зону, віртуальний деканат, університетський відділ багатопрофільної передачі занять та варіанти використання системи у вигляді мобільного додатка. Більше того, ключовим аспектом академічної спільноти є необхідність уточнення академічного змісту віддаленої роботи. Це пов’язано з необхідністю розробки нових (інноваційних) принципів практики в освітній ситуації, яка створюється в електронному середовищі. Більше того, ситуація, спричинена коронавірусом Sars-Cov-2, запровадила нову юридичну особу, тобто віддалену роботу академічних викладачів. Тому ця публікація намагається представити академічну реальність у цій галузі та бачення місця дистанційного навчання, які є складними й визначаються багатьма насамперед факторами системного характеру (правовими, організаційними та дидактично-компетентнісними).

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-11-21