Глобальні перспективи студент-центрованого навчання та їхній вплив на модернізацію українських шкіл

• Ірина Панчук

  Рівненський державний гуманітарний університет

  https://orcid.org/0000-0001-6301-4280

• Маріам-Софія Шамсутдинова

  здобувачка ступеня PhD за спеціальністю 011 Освітні, педагогічні науки, викладачка кафедри практики англійської мови та методики викладання Рівненського державного гуманітарного університету

  https://orcid.org/0009-0001-3943-2447

У статті досліджено ефективність студент-центрованого навчання (Student-Centered Learning, SCL) у середній освіті з акцентом на його багатовимірний вплив на когнітивні, мотиваційні та соціально-емоційні результати. Визначено, що SCL відображає перехід від навчання, керованого вчителем, до активної участі учнів, розвитку їхньої автономії та метакогнітивної регуляції. Проаналізовано емпіричні дані міжнародних метааналізів і масштабних досліджень, які свідчать, що структуровані підходи SCL, зокрема активне навчання, кооперативне навчання, навчання через дослідження, проєктне навчання та типологія «перевернутого класу», забезпечують помірне та значне покращення академічної успішності, збереження знань, концептуального розуміння та мотивації учнів.

У дослідженні застосовано комплексну методологію, що поєднує кількісні метааналізи, емпіричні дані та контекстуальний аналіз упровадження реформи Нової української школи. Доведено, що ефективність SCL залежить від керованого впровадження. Встановлено, що в початковій школі спостерігаються помірні позитивні результати за умови використання структурованих практик SCL, тоді як у середній школі виявлено низку структурних обмежень, зокрема високі вимоги до зовнішнього оцінювання та орієнтацію навчальних планів на відтворення знань, що обмежує системний вплив методів, орієнтованих на учня.

Підкреслено, що когнітивні механізми, передусім активне конструювання знань, формування гіпотез і миттєвий зворотний зв’язок, а також мотиваційні фактори – внутрішня мотивація, залучення, розвиток самооцінки та соціальна інтеграція учнів, які визначають довгострокові переваги SCL. З'ясовано, що цифрові технології можуть підтримувати автономію та диференційоване навчання, однак без педагогічно цілісної інтеграції вони не гарантують покращення результатів.

Доведено, що SCL є найбільш ефективним тоді, коли поєднує структуроване керівництво, формувальне оцінювання, колаборативне навчання та поступове розширення автономії учнів. Замість того, щоб замінювати авторитет учителя, SCL перерозподіляє когнітивну відповідальність у класі, підвищуючи академічні результати та формуючи трансферовані компетентності. Отримані висновки слугують підґрунтям для розроблення доказово обґрунтованих педагогічних стратегій та політичних рішень, спрямованих на підвищення якості середньої освіти та підготовку учнів до складних когнітивних і соціальних викликів у сучасному знаннєвому суспільстві.

• pdf

Авторське право (c) 2026 Ірина Панчук, Маріам-Софія Шамсутдинова

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.