ПАРТНЕРСЬКА ВЗАЄМОДІЯ В ДІАДІ «СІМ’Я – ШКОЛА»

• Тетяна Ціпан

  РДГУ

Стаття присвячена проблемі організації партнерської взаємодії сім’ї і школи. Зазначено, що сім’я є важливим інститутом становлення, розвитку і виховання дитини, головним носієм соціокультурної практики, збереження традицій, цінностей, трудових навичок, моральних принципів, норм і правил поведінки. Схарактеризовані недоліки батьків у виховання дітей, що пов’язується з їх недостатніми знаннями про психолого-педагогічні особливості розвитку дітей різних вікових категорій, відсутністю єдиних вимог до виховання дітей і невимогливістю до них; неефективністю традиційних форм і методів виховання і невміння використовувати нові, прогресивні форми, методи і засоби виховання тощо.

Встановлено, що успішне вирішення завдань розвитку і виховання дітей у сім’ї можливе за умови партнерської взаємодії. З’ясовано, що партнерська взаємодія у діаді «сім’я – школа» характеризується цілеспрямованістю, експліцитністю, ситуативністю,  рефлексивною багатозначністю.

Визначено напрями партнерської взаємодії сім’ї і школи: вивчення сімей учнів, їх освітніх і інформаційних потреб і запитів, виховного і культурного потенціалу; створення умов для включення батьків в діяльність закладу середньої освіти як рівноправних суб'єктів; використання різних форм взаємодії, наповнення їх сучасним змістом; підвищення педагогічної, правової, інформаційної культури суб'єктів освітнього процесу;формування єдиного інформаційного простору, що сприяє партнерській взаємодії педагогів, дітей, батьків. Вирізнено етапи (діагностико-аналітичний, організаційний, діяльнісно-практичний) партнерської взаємодії та шляхи її реалізації.

• pdf