ДИСТАНЦІЙНА ОСВІТА В КАНАДІ: ЗАПОЧАТКУВАННЯ, РАННІ ТА НОВІ ЗДОБУТКИ

Автор(и)

  • Олександр Петрович Федоришин РДГУ
  • Вікторія Федоришина департамент з акредитації закладів освіти

DOI:

https://doi.org/10.35619/iiu.v1i13.368

Ключові слова:

пандемія COVID-19, соціальна дистанція, дистанційна освіта, самоізоляція, навчання в Інтернеті, навчання в Інтернетіапаратне забезпечення, програмне забезпечення, очні заняття, навчальне середовище

Анотація

Увага зосереджена на найактуальнішій проблемі сьогодення – пандемії, яка спричинила вплив на світову систему освіти і призвела до майже тотального закриття закладів освіти усіх рівнів. Форма дистанційного навчання не є новою і використовується вже досить давно, але через сучасні виклики вона потребує перегляду і нових підходів. Адже саме дистанційне навчання в умовах пандемії стає найпоширенішим методом у сфері освіти. Уряди багатьох країн приймають відповідні міри з метою зниження рівня поширення коронавірусу та вимагають суворого дотримання правил соціальної дистанції та самоізоляції.

В освіті пандемія призвела до відходу від традиційних методів навчання і загострила увагу на дистанційних формах роботи. Головне завдання полягає у задіянні таких форм як комунікаційні технології для зв’язку учня з вчителем та іншими учнями. У статті розглядається стан освіти у Канаді (провінції Онтаріо). Міри, які приймає країна, тотожні з мірами інших країн, але акцент робиться на розробці і впровадженні як урядових, так і освітянських програм для кожного окремого рівня та їхній взаємодії між навчальними закладами, учнями та їх батьками.

Уряд тісно співпрацює з різними організаціями (урядовими і неурядовими, намагаючись забезпечити навчальні закладами усім необхідним для дистанційного навчання, перш за все доступом до сучасних технологій та інтернету.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-15