ІГРОТЕРАПІЯ В СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНІЙ РОБОТІ ЯК МЕТОД МОДЕЛЮВАННЯ ВЗАЄМОДІЇ З СОЦІАЛЬНИМ ОТОЧЕННЯМ

• Любов Нечипорук

  Рівненський державний гуманітарний університет

У статті здійснено теоретичний аналіз проблеми застосування методу ігротерапії в соціально-педагогічній роботі як методу моделювання взаємодії з довкіллям та соціальним оточенням. Обгрунтовано важливість методу ігротерапії в соціально-педагогічній роботі з школярами в умовах нинішньої складної соціально-економічної ситуації в країні, повномасштабних воєнних дій, стресових ситуацій в умовах пандемії тощо.

Розкрито зміст поняття «ігрова терапія» як методу корекції емоційних та поведінкових розладів у дітей шляхом залучення їх до різноманітних ігрових ситуацій. На основі досліджень вчених визначено основні категорії дітей, які потребують корекційно-терапевтичної допомоги соціального педагога. Визначено, що реалії сучасного суспільного життя в Україні є причиною розширення переліку груп таких дітей: діти із сімей біженців із зони бойових дій; діти, чиї батьки перебувають в лавах ЗСУ чи отримали поранення або загинули; діти, які тривалий час перебували у вимушеній ізоляції через пандемію тощо. Вирізнено основні показання для залучення школярів до процесу ігротерапії: порушення росту «Я», що відображається в порушеннях поведінки і дисгармонійності «Я-концепції», низький рівень самоприйняття, висока соціальна тривожність і ворожість по відношенню до навколишнього світу тощо.

Схарактеризовано мету застосування методу ігротерапії у роботі з такими дітьми: розширення форм самовираження дитини, підвищення рівня її соціальної компетентності у взаємодії з однолітками та дорослими.· Виокремлено та схарактеризовано основні функції ігрової терапії: діагностичну, корекційну, терапевтичну та навчальну.

 Обгрунтовано, що результатом застосування методу ігротерапії в соціально-педагогічній роботі є більш високий рівень соціальних знань і вмінь школярів, вміння справлятися зі складними почуттями й ситуаціями.

• pdf