ДІАГНОСТИКА РІВНЯ СФОРМОВАНОСТІ У ЗДОБУВАЧІВ ВИЩОЇ ОСВІТИ КОМУНІКАТИВНОСТІ ЯК ПРОФЕСІЙНО ЗНАЧУЩОЇ ЗДІБНОСТІ ПЕДАГОГА

• Інна Горобець

  Донецький національний технічний університет

  https://orcid.org/0000-0002-6873-513X

У статті проаналізовано особливості комунікативності майбутнього вчителя в професійній діяльності у психологічній літературі; охарактеризовано основні способи комунікативного самовиховання як засобу організації діяльності, а також принципи організації спілкування; обґрунтовано функції спілкування щодо умов і факторів людської діяльності у психологічній науці. Обґрунтовано тезу про те, що ефективність професійно-педагогічного спілкування вчителя залежить від рівня сформованості його комунікативної культури. Природною основою комунікативної культури є комунікабельність людини. Потреби у спілкуванні можуть зумовлюватися: спробою зняти внутрішнє напруження та занепокоєння; бажанням отримати схвалення, визнання своєї неповторності та унікальності з боку оточуючих; уточненням (підтвердженням) своїх уявлень про іншу людину, її здібності та якості; прагненням активно впливати на напрям думок іншої людини; проявом турботи про іншого, альтруїзму.

Досліджено, що діагностика рівня сформованості у здобувачів освіти комунікативності як професійно значущої здібності сприяє: всебічному розвитку; самовдосконаленню; бажанню вчитися впродовж усього життя; розумінню інформаційно-комунікаційних процесів; здатності застосовувати опановане у професійній діяльності; удосконалювати професійну майстерність; застосовувати набуті знання в управлінській та повсякденній практиці.

• pdf