ПОЧУТИ ЧИ ПОСЛУХАТИ «Ми зацікавлені в інших, коли вони зацікавлені в нас»Публілій Сір, римський поет

• Олександр Федоришин

  Рівненський державний гуманітарний університет

  https://orcid.org/0000-0003-0731-0186

• Наталія Станіславчук

  Рівненський державний гуманітарний університет

  https://orcid.org/0000-0003-3450-1893

Слухання ‒ це набутий процес отримання, інтерпретації, пригадування, оцінювання та реагування на вербальні та невербальні повідомлення. Ми починаємо залучатися до процесу слухання задовго до того, як починаємо здійснювати будь-яке розпізнаване вербальне чи невербальне спілкування. Лише після того, як ми слухаємо місяцями в дитинстві, ми починаємо свідомо практикувати власні форми вираження. У цій статті ми детальніше розглянемо про кожен етап процесу слухання, основні види слухання та основні стилі слухання.

Слухання ‒ це процес, який не має чітко визначеного початку та кінця. Як і процес комунікації, слухання має когнітивні, поведінкові та реляційні елементи та не розгортається лінійно, крок за кроком. Моделі процесів є інформативними, оскільки допомагають нам візуалізувати конкретні компоненти, але слід пам'ятати, що вони не відображають швидкість, характер накладання або загальну складність реального процесу в дії. Етапи процесу слухання ‒ це отримання, інтерпретація, пригадування, оцінювання та реагування.

Перш ніж перейти до наступних етапів процесу слухання, ми повинні сприйняти стимули за допомогою наших органів чуття. В будь-якій конкретній комунікативній ситуації, швидше за все, ми повертатимемося до етапу сприйняття багато разів, обробляючи вхідний зворотний зв’язок і нові повідомлення. Ця частина процесу слухання є більш фізіологічною ніж інші частини, які включають когнітивні та реляційні елементи. Ми здебільшого отримуємо інформацію, необхідну для слухання, через слухові і зорові канали. Хоча ми не часто думаємо про візуальні сигнали як частину слухання, вони впливають на те, як ми інтерпретуємо повідомлення. Наприклад, коли ми бачимо обличчя людини під час того, коли ми чуємо її голос ‒ це дозволяє нам сприймати невербальні сигнали виразу її обличчя та зорового контакту. Той факт, що ці візуальні підказки відсутні в електронній пошті, текстових повідомленнях і телефонних розмовах, ускладнює розуміння контексту, оскільки значення отримується лише через слуховий канал.

• pdf