ЛИСТ ЯК ФОРМА ЗВЕРТАННЯ ДО ЧИТАЧА В ПЕДАГОГІЧНИХ ПРАЦЯХ В. СУХОМЛИНСЬКОГО

• Леся Сухомлинська

  науковий співробітник ДНПБ України імені В.О. Сухомлинського

У статті здійснено теоретичний аналіз малорозробленого аспекту педагогічної спадщини Василя Сухомлинського – епістоляріїв як своєрідного прийому звертання до читача, в яких порушено широке коло питань.

Охарактеризовано епістолярну форму звертання до читача у педагогічних працях В. Сухомлинського як різновид мікроісторичного підходу, що сконцентрований на особистісній інтерпретації проблематики і суттєво збагачує розуміння виховної системи педагога. Виявлено, що його адресатами виступали посадовці, вчителі, колеги-однодумці, опоненти, батьки, діти та ін. Встановлено, що метою використання епістолярного прийому при написанні педагогічних праць було прагнення постійного діалогу з читачем з метою отримання відгуку та для підсилення емоційного виховного впливу. З’ясовано, що вищезгаданий прийом став надзвичайно дієвим інструментом транслювання В. Сухомлинським нових ідей і поглядів на освіту та виховання. Виокремлено педагогічні праці, що найбільш яскраво репрезентують лист як форму звертання до читача, насамперед у таких творах, як «Листи до сина», «Листи до доньки», «Лист про педагогічну етику» тощо.

Зроблено висновок про важливість таких дослідницьких підходів, які надають можливість всебічно проаналізувати педагогічні ідеї, досвід та власне особистість самого Василя Сухомлинського.

З’ясовано, що епістолярна спадщина педагога є невід’ємним складником його творчості, містить у собі багато оригінальних і цінних ідей, але досі залишається недостатньо вивченою, малодослідженою і потребує подальшого розгляду та аналізу.

• pdf