НАВЧАННЯ КРЕАТИВНОГО ПИСЬМА ЯК ЗАСОБУ ФОРМУВАННЯ ПРОДУКТИВНИХ ВМІНЬ УЧНІВ СТАРШОЇ ЛАНКИ

• Олена Верьовкіна

  Рівненський державний гуманітарний університет

  https://orcid.org/0000-0002-1333-6668

• Наталія Кваснецька

  Рівненський державний гуманітарний університет

  https://orcid.org/0000-0002-0682-2000

• Олена Касаткіна-Кубишкіна

  Рівненський державний гуманітарний університет

  https://orcid.org/0000-0002-1265-0495

Стаття присвячена актуальній проблемі навчання креативного письма здобувачів освіти старшої ланки навчання в школах України. На основі аналізу зарубіжних і вітчизняних праць автори дослідження уточнили поняття «креативне письмо», окреслили його принципову відмінність від академічного письма як складової програми з вивчення іноземної мови та значення у процесі навчання англійської мови.

У статті наведено дефініцію креативного письма, окреслено його принциповий окремий статус стосовно академічного письма. Підкреслено, що, згідно з баченням багатьох науковців, креативне письмо визначається як самовираження автора. Творче письмо має суб'єктивний характер; передбачає нестандартність мислення автора; заохочує звернення до уяви, свободу творчості, можливість реалізації нестандартних думок, почуттів, ідей. Також зазначено, що існує багато різних видів творчого письма, які можна класифікувати як художній витвір чи нехудожній доробок. До художніх авторських робіт слід віднести: поезію, романи, повісті, оповідання, драматургію/сценарії тощо. До нехудожнього творчого вислову належать:тексти пісень, щоденники, промови, особисті есе, блоги. Вільне письмо може також становити перспективу, якщо суб’єкт навчання знаходиться лише на початку реалізації своїх творчих задумок. Зазначається, що креативне письмо надає автору повну свободу для експериментів і залучає кілька різних технік письма, не чинячи жодного тиску на результат.

У роботі наведені приклади різних технік навчання креативному письму, які залучають такі аспекти як: написання індивідуального есе після відвідування емоційно спонукальних локацій; створення короткого оповідання з мінімумом слів; написання вірша за прикладом японської поезії Хайку, звернення до себе у майбутньому, продовження оповідання із заданим початком тощо.

 Зазначено, що вибір технік залежить від учителя, його розуміння колективу, з яким він працює, реального функціонування мови у ситуаціях повсякденного спілкування.

• pdf (Англійська)