НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ВІТЧИЗНЯНОЇ ДОМАШНЬОЇ ОСВІТИ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ СТ. (НА ОСНОВІ АНАЛІЗУ «ПОЛОЖЕННЯ ПРО ДОМАШНІХ НАСТАВНИКІВ І ВЧИТЕЛІВ» 1834 Р.)

• Юлія Петрушко

  РДГУ

У статті аналізується система державного регулювання діяльності домашніх наставників і вчителів й розвиток домашньої освіти другої половини ХІХ ст. Особлива увага приділена розгляду нормативно-правової бази, зокрема «Положення про домашніх наставників і вчителів» 1834 р. На основі досліджених і проаналізованих архівних документів та історико-педагогічних праць обґрунтовано, що створена правова база щодо здійснення навчально-виховного процесу в домашніх умовах офіційно визнала і закріпила позиції домашньої форми освіти.

Доведено, що у другій половині ХІХ ст. на законодавчому рівні були затверджені необхідні умови допуску осіб до навчання і виховання дітей в приватних будинках: наявність спеціальної освіти і моральна «благонадійність» особистості, що включала політичні переконання, лояльне ставлення до царату та устрою Російської імперії. З’ясовано, що домашніми наставниками та вчителями могли бути також іноземці, проте нормативна політика імперської влади щодо їхньої педагогічної діяльності мала свої особливості і була спрямована на зменшення впливу іноземних педагогів у сфері домашньої освіти. Визначено характеристики особистісних та професійних якостей домашніх педагогів; зазначено, що на офіційному рівні були закріплені пільги та привілеї, які надавалися домашнім педагогам.

• pdf