НАВЧАННЯ ТВОРЧІСТЮ В ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО: РОЗКРИТТЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ОСОБИСТОСТІ ДИТИНИ

Автор(и)

  • Людмила Березовська ДЗ "Південноукраїнський національний педагогічний універстет імені К.Д.Ушинського"

DOI:

https://doi.org/10.35619/iiu.v1i14.405

Ключові слова:

Василь Сухомлинський, педагогічна спадщина, творчість, формування творчої особистості, діти дошкільного віку, казка.

Анотація

Анотація. У статті здійснено аналіз поняття «творчість»; проаналізовано погляди Василя Сухомлинського щодо необхідності розвитку творчих здібностей дітей засобами художнього слова. Розглянуто особливості педагогічної діяльності В. Сухомлинського, які є актуальними і можуть бути впроваджені в сучасних закладах освіти. Особливістю творчої діяльності вихователів закладів дошкільної освіти є особистий приклад педагога, рівень розвитку його творчої активності, вміння бачити і відчувати красу рідного слова. Результати проведеного дослідження засвідчили, що вихователі не приділяють належної уваги розвитку творчих здібностей дітей, у них самих недостатньо сформована потреба і готовність до творчості в професійній діяльності. Характерною особливістю педагогічної творчості є співтворчість між педагогом та вихованцями, покликана стимулювати в особистості дитини творчі здібності, здобувати знання та вміння, завдяки яким створюється оригінальний, індивідуальний продукт, що вирізняється багатством емоційно-образного мислення, творчим задумом, яскравим сюжетом, специфічним словотворенням. Ефективною формою розвитку творчого мовлення є складання розповідей, казок, оповідань. Ознаками творчої діяльності є: нетрадиційне, оригінальне мислення; нетиповий спосіб вирішення проблемних ситуацій; творчі можливості дитини.

Створюючи нові розповіді, казки, оповідання, дитина входить у світ фантастичної дійсності, вчиться відчувати красу рідного слова, бути неповторною та оригінальною у своїх рішеннях.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-11-17