КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АНАЛІЗ СУЧАСНИХ ПІДХОДІВ ДО РОЗУМІННЯ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ САМОРЕГУЛЯЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

• Владислав Пелех

В статті зазначено, що ціннісно-смислова саморегуляція безпосередньо дотична до наповненості часом. Вона існує у плині часу, який виступає парадигмою відношення окремих елементів чи компонент ціннісно-смислової саморегуляції до цілого, що підтверджує їхній певний взаємозв’язок. У такій проєкції ціннісно-смислову саморегуляцію варто розглядати в системно життєвому вимірі як співвідношення цілого та його елементів. Тоді феномен ціннісно-смислової саморегуляції не тільки є передумовою розвитку аксіоцентризму, а й вказує на ще одне важливе психолого-педагогічне поняття – ціннісно-смислову сферу особистості.

Доведено, що осягнення своєрідності, неповторності й унікальності феномену ціннісно-смислової саморегуляції уможливлюють такі категорії зі сфер педагогіки та психології, як: «значення», «цінність», «мета», «розвиток», «ідеал». Комплексною категорією в такому сенсі постає «значення», що характеризує співвідношення окремих елементів ціннісно-смислової саморегуляції й цілого, яке певною мірою позначається на розвитку ціннісно-смислової сфери особистості. Категорію «значення» у педагогічній царині розкривають, звертаючись до понять: формоутворення; значущість компонент ціннісно-смислової саморегуляції; цінність (як аксіоможливості).

• pdf