РОЗВИТОК ЖИТТЄСТІЙКОСТІ МАЙБУТНІХ ПЕДАГОГІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ БЕЗПЕКОВИХ ДИСЦИПЛІН

• Юлія Глінчук

  Рівненський державний гуманітарний університет

Анотація. Звертається увага на те, що стрімкий науково-технічний розвиток суспільства не зменшив кількості небезпек, а лише призвів до їх трансформації та появи нових. Стверджується, що в умовах сучасних викликів вираженої актуальності набуває проблема розвитку життєстійкості людей (як особистісного буферного ресурсу), зокрема, й на етапі фахової підготовки. Виявлено, що нині феномен життєстійкості досліджується переважно з позицій психології, хоча широта цього феномена робить його предметом досліджень і в інших або дотичних галузях. З’ясовано, що в наукових працях проблема розвитку життєстійкості майбутніх фахівців стосується передусім здобувачів вищої освіти психологічних спеціальностей, а на практиці реалізується під час вивчення спецдисциплін, не дивлячись на те, що розвиток життєстійкості є актуальним і щодо інших здобувачів вищої освіти, відтак набуває вагомості проблема розвитку життєстійкості під час вивчення не спеціальних, а загальноуніверситетських дисциплін. Висвітлюються особливості розвитку життєстійкості здобувачів вищої освіти педагогічних спеціальностей під час вивчення безпекових дисциплін: «Безпеки життєдіяльності», «Цивільного захисту», «Основ охорони праці» й «Охорони праці в галузі». Робиться висновок, що вивчення безпекових дисциплін забезпечує усвідомлення загроз у всіх середовищах існування та набуття відповідних компетентностей щодо їх превенції, мінімізації та управління ризиками, що сприяє розвитку життєстійкості.

• pdf