ОСОБЛИВОСТІ НАВЧАННЯ ГОВОРІННЮ АНГЛІЙСЬКОЮ МОВОЮ У ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

• Ірина Перішко

  РДГУ

• Тамара Білоус

  Рівненський державний гуманітарний університет

• Олена Верьовкіна

  Рівненський державний гуманітарний університет

У статті розглянуто ефективні форми та методи навчання здобувачів вищої освіти говорінню англійською мовою. Наведено основні причини залучення студентів викладачем у процес говоріння на заняттях з іноземної мови та подано коротку характеристику діалогічного та монологічного мовлення. Авторами виділено та проаналізовано низку проблем навчанню іншомовному усному мовленню та пропонуються шляхи їх вирішення. Ефективність навчання здобувачів вищої освіти залежить від їхньої мотивації та викладача, тому важливо підібрати найоптимальніші методи та форми навчання. Мета викладача англійської мови – формування у студентів комунікативних навичок та умінь. Розвиток комунікативної компетентності є основою у вивченні іноземних мов. Студенти повинні розуміти і самостійно створювати висловлювання іноземною мовою залежно від певної ситуації у процесі спілкування. Визначено характер ефективного завдання для розвитку говоріння та запропоновано серію вправ, що сприяють розвитку навичок усного мовлення у студентів та формуванню їх комунікативної компетентності. Наведено приклади ефективних видів завдань, які наближені до реальних комунікативних дій та спрямовані на розвиток і вдосконалення навичок та умінь усного мовлення, а саме: «інформаційна прогалина», розповідь за малюнками, опис малюнка, розповідь історій, завершення історії, дискусія, «мозковий штурм», рольова гра, інтерв’ю та доповідь. Зроблено висновок, що успіх спілкування англійською мовою залежить від ефективних завдань з говоріння, форм діалогічного та монологічного мовлення та можливості залучення кожного студента до процесу говоріння на заняттях з іноземної мови.

• pdf