ЗАХИСНА ПЕДАГОГІКА ВАСИЛЯ СУХОМЛИНСЬКОГО У ПАРТНЕРСЬКІЙ ВЗАЄМОДІЇ БАТЬКІВ І ПЕДАГОГІВ

• Алла Богуш

  Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського

У статті здійснено аналіз педагогічної спадщини В. О. Сухомлинського щодо захисної педагогіки; з’ясовано сутність «захисної педагогіки» вченого та партнерської взаємодії батьків і педагогів у захисній педагогіці.

Акцентовано, що педагогічна діяльність всесвітньо відомого українського вченого, педагога, вчителя-практика випала на повоєнні (після Другої світової війни) роки з особливою категорією і дітей, і батьків, з якими педагог здійснював активну роботу, результатом якої стало створення, по суті, нових видів педагогіки: захисної педагогіки (робота з дітьми) і батьківської педагогіки (робота з батьками).

З’ясовано, що азбукою захисної педагогіки учений вважав наявність трьох емоційно позитивних чинників, а саме: позитивно налаштоване освітньо-виховне середовище (емоційні ситуації), позитивний емоційно налаштований стан вихователів, батьків, дорослих (слово педагога), емоційно позитивний настрій дитини, яка випромінює позитивні емоції (радість, любов, добро, добродіяння, щастя).

Схарактеризовано погляди В. О. Сухомлинського на захисне виховання дітей, виховання у них Доброти, Радості, Краси і Щастя. Розкрито зміст роботи з батьками. Особлива увага зосереджена на організації партнерської взаємодії батьків і педагогів у захисній педагогіці.

«Педагогіку Захисту» (Захисну Педагогіку) В. Сухомлинського потрактовано як гуманістично-зорієнтовану систему цілеспрямованих, умотивованих, дієвих емоційно-позитивних впливів батьків і педагогів на тривожний, збуджений воєнними подіями, стан і нервову систему дитини засобами Любові, Добра, Радості, Віри, Щастя, Миру, що трансформуються у величному «Слові» батька, матері, вихователя, вчителя, дорослої людини, яка перебуває поруч із дитиною.

Доведено, що саме у воєнний час активно дієвою є захисна педагогіка Василя Сухомлинського.

• pdf