HUMANIZATION AND COMMODIFICATION: PHILOSOPHICAL PERSPECTIVES ON MICROLEARNING IN EDUCATION

• Тарас Грибик

  аспірант

Abstract. The article presents a study of the problem of integrating microlearning into higher education, which is considered through the philosophical lens of contrasting trends toward the humanization and commercialization of education. The relevance of microlearning is explained by its adaptability, conciseness, and ability to meet the requirements of modern digital transformation of society, lifelong learning, and diversification of educational trajectories. Based on theoretical foundations, in particular humanistic pedagogy, self-determination theory, transformative learning, and connectivism, the article argues that microlearning is neither superficial nor commercialized in nature but depends solely on a well-thought-out approach to its development and institutional integration. 

This study reviews contemporary scientific literature on microlearning and associated domains, revealing that the majority of empirical research emphasizes short-term metrics, including accessibility, test performance, and graduate employment rates, while neglecting long-term impact indicators such as socialization, ethical reasoning, and student civic engagement. There is currently unclear agreement in the scientific community regarding preventive strategies that reliably improve the micro-design of learning modules within educational systems.

To bridge this gap, the article proposes the author's concept of a Humanized Microlearning Framework, which outlines the basic principles of creating humanistic micro-modular learning, namely contextualization, activation, reflection, and empowerment. This concept considers the practice of microlearning in the range between commercialization and humanization and provides educators, educational policymakers, and technology developers with a structured orientation for aligning microlearning with the fundamental goals of education. The concluding section argues that microlearning, based on philosophical and pedagogical principles, can remain short in form but meaningful in purpose, promoting not only skill acquisition but also the development of autonomy, reflection, and social responsibility.

Анотація. У статті подано дослідження проблеми інтеграції мікронавчання у сферу вищої освіти, яке розглядається крізь філософську площину протиставлення тенденції до гуманізації та комерціалізації освіти. Актуальність проблеми мікронавчання пояснюється його адаптивністю, стислістю та здатністю відповідати вимогам сучасної цифрової трансформації суспільства, навчання впродовж життя та диверсифікації освітніх траєкторій. На підставі теоретичних засад: зокрема, гуманістичної педагогіки, теорії самовизначення, трансформативного навчання та коннективізму, в статті стверджується, що за своєю суттю мікронавчання не є ні поверхневим, ні комерціалізованим, а залежить виключно від продуманого підходу до його розробки та інституційної інтеграції. 

У цьому дослідженні розглядається сучасна наукова література з мікронавчання та пов'язаних з ним галузей, в якій виявляється, що більшість емпіричних досліджень акцентують увагу на короткострокових показниках, таких як доступність, результати тестування та рівень працевлаштування випускників, ігноруючи при цьому довгострокові показники впливу, такі як соціалізація, етичне мислення та громадянська активність студентів. Наразі в науковому співтоваристві немає одностайної думки щодо профілактичних стратегій, які б надійно покращували мікродизайн навчальних модулів в освітніх системах.

Щоб подолати цей розрив, у статті пропонується  авторська концепція Гуманізованої мікронавчальної моделі, яка окреслює основні засади створення гуманістичного мікромодульного навчання, а саме: контекстуалізація, активізація, рефлексія та розширення можливостей. Ця концепція розглядає практику мікронавчання в діапазоні між комерціалізацією та гуманізацією і надає освітянам, творцям освітньої політики та розробникам технологій структуровану орієнтацію для узгодження мікронавчання з фундаментальними цілями освіти. У заключному розділі стверджується, що мікронавчання, яке ґрунтується на філософських і педагогічних принципах, може залишатися коротким за формою, але змістовним за метою, сприяючи не лише набуттю навичок, але й розвитку автономії, рефлексії та соціальної відповідальності.

• pdf (Англійська)

Авторське право (c) 2025 Тарас Грибик

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.