Мотиваційно-ціннісна структура професійного саморозвитку майбутніх фахівців іноземної мови

• Маріам-Софія ШАМСУТДИНОВА

  Рівненський державний гуманітарний університет

  https://orcid.org/0009-0001-3943-2447

У статті наведено комплексне концептуальне обґрунтування взаємодії психологічного, педагогічного та ціннісного компонентів у процесі професійного саморозвитку, що є ключовою основою для ефективної підготовки висококваліфікованих учителів. У контексті сучасної освіти від майбутніх учителів очікується здатність до самостійного прийняття рішень, креативності, відповідальності та постійного самовдосконалення. Тому інтеграція мотиваційних, аксіологічних та психологічних аспектів у педагогічну освіту стає важливою умовою розвитку як професійної компетентності, так і особистісної зрілості. Особлива увага приділяється проблемі формування мотиваційної та ціннісної самосвідомості у майбутніх учителів як одному з центральних факторів, що впливають на їхнє професійне зростання та готовність до педагогічної діяльності. У статті аналізується взаємозв'язок між внутрішніми мотивами (особистими потребами, інтересами, прагненнями) та зовнішніми стимулами (соціальним визнанням, інституційними вимогами, професійними запитами) у формуванні професійної мотивації студентів. Ця динамічна взаємодія розглядається як детермінант їхньої професійної орієнтації, самоконцепції та системи ціннісних пріоритетів. Підкреслюється, що сталий професійний розвиток вимагає балансу між внутрішніми мотивами та зовнішніми стимулами, що забезпечує формування стабільної професійної ідентичності та довгострокової відданості педагогічній професії.

Аксіо-мотиваційний підхід до педагогічної освіти розглядається як теоретична та методологічна основа інтеграції особистісних цінностей з цінностями професійної діяльності. Цей підхід сприяє розвитку моральної відповідальності, саморегуляції та прагнення до самовдосконалення, що особливо важливо для майбутніх вчителів іноземних мов, які працюють у міжкультурному та комунікативному контекстах. У статті також підкреслюється значення педагогічної практики, професійної комунікації та спільної діяльності у розвитку професійної самосвідомості та здатності застосовувати теоретичні знання в реальних освітніх умовах.

Крім того, у статті синтезовано результати попередніх досліджень щодо класифікації професійних мотивів, структурної організації аксіом-мотиваційної орієнтації та педагогічних умов, що сприяють професійному саморозвитку студентів. Стверджується, що формування аксіом-мотиваційної самосвідомості слід розглядати не лише як психологічний процес, а й як освітню стратегію, спрямовану на підвищення якості підготовки вчителів. Таким чином, інтеграція аксіом-мотиваційних компонентів сприяє формуванню нового типу вчителя – професіонала, який є не лише академічно компетентним, але й ціннісно орієнтованим, етично відповідальним та мотивованим до навчання протягом усього життя.

• pdf (Англійська)

Авторське право (c) 2025 Маріам-Софія ШАМСУТДИНОВА

Ця робота ліцензується відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution 4.0 International License.